Начальник НДЧ Отченашко В.В. розповів присутнім про SWOT-аналіз та реформування науково-інноваційної сфери; про національну раду з питань науки; про створення національного фонду досліджень України (концептуальні засади та функціонування); про державну атестацію наукових установ і ВНЗ; про формування міжвідомчої ради та створення державних ключових лабораторій; про розробку і фінансування державних цільових галузевих програм; про фінансове забезпечення реалізації розвитку вітчизняної науки та про оголошення І етапу конкурсу наукових проектів у наступному році.
Відбулося оприлюднене обговорення та захист звітів за результатами виконання науково-дослідних робіт у 2016 році.
Співробітники Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології доповіли про стан виконання наукових робіт за темами:
- 110/51-ф «Вивчення поведінки 137Cs в торф’яно-болотних ґрунтах з аномально високою біологічною доступністю» (доповів керівник теми, канд. хім. наук Малоштан І.М.);
- 110/52-ф «Вивчення та прогноз забруднення радіонуклідами 90Sr і 137Cs риби в водоймах зони відчуження та безумовного відселення на пізній стадії аварії на ЧАЕС» (доповів керівник теми, д-р с.-г. наук Хомутінін Ю.В.);
- 110/53-ф «Оцінка динаміки трансформацій паливної компоненти радіоактивного забруднення у донних відкладах водойми охолоджувача ЧАЕС в залежності від сценаріїв втручання» (доповів керівник теми, канд. тех. наукПроцак В.П.);
- 110/60-ф «Експериментальна оцінка біогенних потоків 137Cs в лісових екосистемах» (доповів керівник теми, д-р біол. наук Кашпаров В.О.);
- 110/68-ф «Експериментальна оцінка біогенних потоків 127I/129I в агроекосистемах» (доповів відповідальний виконавець теми, д-р с-г. наук Хомутінін Ю.В.);
- 110/72-ф «Науковий моніторинг радіобіологічних ефектів хронічного іонізуючого опромінення референтних видів рослин в зонах радіоактивного забруднення ЧАЕС» (доповів керівник теми, д-р біол. наук Кашпаров В.О.);
- 110/75-ф «Концепція реабілітації торфових ґрунтів у віддалений період після радіаційних аварій» (доповів керівник теми, канд. біол. наук Лазарєв М.М.);
- 110/441-пр «Наукове забезпечення, супровід і систематизація даних радіологічного контролю сільськогосподарської продукції, що виробляється на території, забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи» (доповів керівник теми, канд. біол. наук Левчук С.Є.);
- 110/442-пр «Розробка рекомендацій з ведення сільськогосподарського виробництва та застосування контрзаходів у випадку ядерних і радіаційних аварій» (доповів керівник теми, канд. біол. наук Лазарєв М.М.);
- 110/485-пр «Пошук нових видів контрзаходів для зменшення біологічної доступності радіоцезію» (доповів відповідальний виконавець теми, Косарчук О.В.).
Співробітниками Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК представлено результати досліджень, що виконувалися в рамках НДР №110/54-ф «Вивчення особливостей енергетичного і ліпідного обмінів у тканинах і клітинах тварин та риб в стані природного та штучного гіпобіозу» (науковий керівник – д.б.н. Хижняк С.В.), а саме: підібрано умови введення стерляді у стан вуглекислотного гіпобіозу з подальшим відновленням функціональної активності риб (результати дослідження біохімічних показників сироватки крові та пригнічення перебігу окисних процесів в тканинах риб свідчать про безпечність гіпобіотичного стану для організму риб).
Процес введення стерляді у стан штучного гіпобіозу
Результати дослідження вмісту загальних ліпідів та фосфоліпідів, вмісту макро-, мікроелементів тканин стерляді свідчать про модифікацію функціональної активності їх клітинних систем за штучного гіпобіозу. Загіпобіозу для тканин стерляді виявлено перерозподіл у вмісті насичених та ненасичених жирних кислот, що не призводить до змін їх сумісного вмісту. Виявлений перерозподіл у співвідношенні ω-3/ ω-6 за рахунок збільшення вмісту омега-3 та зниження омега-6 поліненасичених жирних кислот, що ймовірно, виступає складовою клітинного механізму дії гіпокси-гіперкапнічного середовища на організм тварин.
Основними результатами НДР № 110/87-ф «Теоретично-методичне обґрунтування використання нових потенційних антифунгальних агентів – похідних азотовмісних гетероциклів» за 2016 (керівник: к.б.н. Волощук Н.М.) є те, що майже 50% сполук достовірно і ефективно пригнічували синтез РНК у межах 20-0,8 мкМ.
Найефективнішими інгібіторами синтезу РНК виявилися акридони, їхні біоізостерні аналоги тіоксантони та серія похідних хінолонів. Досліджені сполуки виявили за концентрації 10 мкг/диск та 50 мкг/лунку достовірну статистичну активність до тест-культур. Найбільш активними доAlternariaalternata виявився акридон С2 (діаметр зони затримки росту мікроміцета сягав 25 мм), до Fusariumculmorum – низка хінолінів (зони затримки росту були в межах 15-20 мм), лектин хурми і конкановалін А (зона пригнічення росту становила 14 і 19 мм). Активні хінолони 33 і NQ2 (20 і 15 мкМ відповідно), акридони 75 і 83 (20 і 13 мкМ відповідно), лектін хурми та конкановалін А (1,5 і 20 мкМ відповідно) достовірно пригнічують синтез РНК в модельній системі транскрипції бактеріофагу Т7. Одже, вирогідно, що однією з можливих клітинних мішеней тест-культур грибів можуть бути системи синтезу РНК.
Дослідження із використанням мікробних тест-об’єктів виявили активність хінолонів (препарати 33 і NQ2) та акридонів (сполуки 75 і 83) до бактерій Pseudomonasaeruginosa іStaphylococcusaureus.
Антимікробна активність досліджених препаратів по відношенню до Staphylococcusaureus
Також на засіданні Вченої ради відбулося заслуховування проміжного звіту науково-дослідної роботи №110/33 л-пр «Розробка імуносенсорної тест-системи для експрес-діагностики соціально-значущих бактеріальних інфекцій тварин в Україні» (керівник: д.вет.н.Ушкалов В.О.).
В результаті проведених досліджень проведено епізоотичний моніторинг бактеріальних токсикоінфекцій тварин в Україні. Досліджені та описані основні біологічні властивості Salmonella typhimurium, Pseudomonasaeruginosa та Escherichiacoli, виділених від продуктів тваринного походження та об’єктів навколишнього середовища. Розроблена схема імунізації піддослідних тварин (кролів) з метою отримання антитіл проти Salmonella typhimurium, Pseudomonasaeruginosaта Escherichiacoli. Отримано набір діагностичних сироваток проти вищезазначених бактеріальних інфекцій тварин. Таким чином, створено всі умови для продовження науково-дослідної роботи в 2017 році, з метою розробки імуносенсорної тест системи для експрес-діагностики бактеріальних інфекцій тварин в Україні.
Відбулося представлення звіту науково-дослідної роботи «Моніторинг якості біоресурсів та продукції агропромислового комплексу для забезпечення продовольчої та екологічної безпеки України» за 2016 р. (керівник: д.вет.н. Ушкалов В.О.).
За 2016 р. Українською лабораторією якості та безпеки продукції АПК виконано науково-дослідні роботи щодо еколого-токсикологічної оцінки 30 препаратів засобів захисту рослин на різних тест-об’єктах (ґрунтові черви, мікроорганізми, риби, дафнії, мікроводорості, перепела, бджоли) та в польових умовах.
За результатами досліджень підготовлено, заслухано, схвалено і затверджено на 7 засіданнях Експертної комісії з оцінки результатів випробувань пестицидів та агрохімікатів НУБіП України 75 звітів НДР.
Відбулося заслуховування звіту з ініціативної науково-дослідної роботи «Поліморфізм ДНК-маркерів штучних популяцій веслоноса (Polyodonspathula)» (керівник – д.с.-г.н.Спиридонов В.Г.). Молодший науковий співробітник Курта Кристина доповіла про основні результати роботи: відібрано ДНК-матеріал веслоноса у кількості 80 шт. із трьох рибницьких господарств України (ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод (Херсонська обл.), ПРАТ «Чернігіврибгосп» (Чернігівська обл.) та«Гірський Тікіч» (ПАТ «Черкасирибгосп», Черкаська обл.).
Відбір зразків ДНК-матеріалу веслоноса
Проведено виділення геномної ДНК з відібраних зразків. Підібрано найбільш інформативні та загальновживані мікросателітні ДНК-маркери, такі як: Psp12, Psp21, Psp26, Psp28 для досліджень генетичної структури штучних популяцій веслоноса.
Також на засіданні Вченої ради УЛЯБП АПК було затверджено наступні ініціативні наукові теми:
– «Розробка кровоспинного засобу на основі хітозану» (керівник – д.с.-г.н. Спиридонов В.Г.);
– «Створення колекції пробіотичних штамів для ветеринарної біотехнології» (керівник – д.вет.н. Ушкалов В.О.).
Світлана Мідик,
секретар Вченої ради
Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК